| sadowod.com | vivaspb.com |

logo

Наші видання

Друк

Штейнгель Федір Рудольфович (1870 - 1946)

Штейнгель Федір Рудольфович (1870 - 1946)

 

Рівненщина, багата на історичне минуле , завжди привертала до себе увагу істориків різного спрямування. Вона є однією з яскравих складових загальноукраїнської історії. Рівненщина відома багатьма знаними істориками-краєзнавцями, «збирачами» волинських старожитностей, серед яких яскраво вирізняється постать Федора Штейнгеля, культурного, громадського, політичного діяча, історика - краєзнавця, музеєзнавця. Ця людина, що була наполовину українцем, стала великим патріотом України.

Федір Рудольфович Штейнгель народився 26 листопада 1870 року в селі Городок Ровенського повіту Волинської губернії. Походив він із дворянського роду німецьких баронів Штейнгелів. Батько його був дуже багатий - мав на Далекому Сході власну залізницю та пароплавну компанію. Велику частину свого життя, у першу чергу дитинство та юність провів у Городку. Саме в цей час сформувалися його світогляд та життєві переконання. Родина була православною. Найбільший вплив на юнака мала матір - українка за походженням. Вона прищепила Федору велику любов до української мови, культури, історії, звичаїв. Цю любов Федір проніс через все своє життя. Навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Варшавського університету, досліджував археологію та природу Волині.

У 1906 році барон був обраний депутатом І Державної Думи від Києва, входив до складу української парламентської фракції. Після заснування М.Грушевським у 1907 році в Києві Українського Наукового Товариства був обраний заступником його голови.  З 1908 року належав до Товариства українських поступовців, входив до складу його Ради. З 1915 року був головою Комітету Всеросійського союзу міст, членом партії кадетів. У березні 1917 року був обраний головою Виконавчого комітету Київської міської думи - найвищого органу влади міста. Брав участь у роботі Всеукраїнського національного конгресу. У 1917 року став членом Української партії соціалістів-федералістів. Барон Штейн- гель входив до першого складу Центральної Ради (7 березня - 17 квітня 1917 року). В цей же час був членом комітету охорони  пам'яток старовини і мистецтва в Києві.  За часів Гетьманату працював послом Української держави в Німеччині. У міжвоєнний період Федір Штейнгель жив на Західній Україні (в селі Городок), а у 1939 році емігрував до Німеччини, де і помер у місті Дрездені 11 лютого 1946 року.

На Рівненщині, у селі Городок Федір Штейнгель збудував свою маленьку Україну. Для Городка, Рівненщини і в цілому для України цей безпристрасний меценат зробив не менше ніж гетьмани. Живучи  на Рівненщині, Штейнгель у 1896 році заснував у своєму маєтку музей - справжній науковий центр історико-краєзнавчих досліджень, перший музей на Рівненщині. Розвиток нумізматики в Україні кінця ХІХ - початку ХХ століття неможливо уявити без імені барона Штейнгеля та його музею.

Складовою частиною музею була бібліотека, яка була регіональним центром краєзнавчих документно-інформаційних потреб. Серед них такі вчені, як М.Грушевський, П.Тутковський, М.Біляшівський, інші. За матеріалами з бібліотеки Штейнгеля було написано чимало наукових праць, зокрема: П.Фотинський «Очерки из истории быта монастырских крестьян Волыни 17-19 веков». Фонди бібліотеки були доступні для студентів Рівного. Городецький музей був осередком музейної діяль-ності науковців. Експозиція Городецького музею налічувала тисячі експонатів, що розподілялися на відділи природи, геології, археології, антропології, етнографії. Письмові « Звіти Городецького музею» розсилалися в університети Києва, Одеси, Москви, Варшави.

Іншою доброю справою була побудова в Городку лікарні Святого Бориса на шістьсот місць. Будівництво та обслуговування хворих за спецпроектом  велося тільки коштами Федора Штейнгеля, хворі прибували звідусіль. До сьогодні лікарня працює в тому ж приміщенні.

Та найбільше селяни були вдячні барону за великий млин та школу.

Школу збудували у 1897 році за проектом М.Шульца. Школа з шестирічним навчанням називалась двокласним агрономічним училищем. Вивчались всі необхідні предмети. Школа мала сільськогосподарський професійно-орієнтований напрямок, а саме: городництво, садівництво, бджільництво, столярна справа.

За своїми поглядами Федір Рудольфович належав до автономістів-федералістів, він мріяв про вільну Україну у вільній Росії. Барон Штейн- гель вніс великий вклад у розвиток та зміцнення української самостійної і незалежної держави, для становлення її культури.

За матеріалами публікацій Дем'янчука Б., Н.Миронець, Л.Марчук

Матеріали про життєдіяльність Ф.Штейнгеля:

Абакумова О. Барон боже / О. Абакумова // Бизнес. - 2010. - №25. - С. 50-52.

Голубєв В. Видатні рівняни. Творимо історію разом. Вони прославили Рівненщину ! / В. Голубєв // Ого. - 2009. - №48 (2 груд.). - С.8-9.

Довідник з історії України /За ред. І. Підкови та Р.Шуста. - К.: Ґенеза, 2002. - С.1096-1097.

Дем'янчук Б. Був у барона Городок... / Б. Дем'янчук // Україна молода. - 2007. - №3 (10 січня). - С.8-9.

Лисиця А. Місто Рівне. Сторінки історії / А. Лисиця. - Рівне : Волинські обереги, 2008. - 204с.

Марчук Л. Вишнева гора барона / Л. Марчук // CITY LIFE. - 2007. - №5. - С.34-39.

Марчук Л. Вишнева гора барона фон Штейнгеля / Л. Марчук // Рівне-експрес. - 2008. - №24 (12 черв.). - С.6.

Меценат з великою душею. 25 листопада 110 років тому в селі Городок поблизу Рівного барон Федір Штейнгель відкрив перший сільський музей на Волині // Вісті Рівненщини. - 2006. - №70 (24 листоп.). - С. 11.

Миронець Н. Доля книжково-рукописного зібрання українського культурного діяча барона Ф.Р.Штейнгеля /Н.Миронець // Бібліотечний вісник. - 2003. - №3. - С.32-36.

Столярець М.П. Слово про Городок /М.П.Столярець. - Рівне: Азалія.-

2002. - 31с

Інтернет-ресурси про Ф. Штейнгеля :

http://uk.wikipedia.org

http://uk.wikipedia.org/wiki/Штейнгель_Федір_Рудольфович

http://www.archives.gov.ua/Publicat/Guidebooks/Putivnyk_IR.php

http://ua.proua.com/mapsinf/46.html

http://folk.rv.ua/view_etno.php?id=3

http://istvolyn.info/index.php?option=com_datsogallery&func

http://gorodok.rv.ua/

http://uihioac.ru/index.php-quest-art-eq-564-and-id-eq-34-and-tid-eq-384

http://disser.com.ua/contents/43577.html