| sadowod.com | vivaspb.com |

logo

Наші видання

Друк

Іван Федоров (приблизно 1525 – 6 грудня 1583р.)

Іван Федоров (приблизно 1525 - 6 грудня 1583р.)

Історія розуму  представляє дві головні епохи:

- винахід букв та типографії...

Микола Карамзін

 Видатний східно-слов'янський друкар, продовжувач справи Швайполя Філя та Франциска Скорини, художник-гравер, інженер, ливарник. Організатор чотирьох перших слов'янських кириличних друкарень у Москві, Заблудові, Львові, Дермані, Острозі. Першим почав видавати книги кирилицею. Його можна сміливо зарахувати до справжніх титанів сили думки, пристрасті до своєї справи і цілеспрямованості, глибокого розуміння  своєї місії - «духовна сємєна по всєлєнии разсєвати и всєму почину раздавати духовную сию пищу...» (Апостол, післямова, 1574 р.)

Найбільш значимі поліграфічні досягнення Івана Федорова відбулися на Рівненщині (тогочасній Волині) - в культурно-просвітницьких осередках Дермані і Острога.

Тут, під егідою князя Костянтина Острозького Федоровим була видана одна з найвеличніших книг всіх наступних епох - Острозька Біблія.

Народився близько 1510, або 1525 року. Існує декілька версій його родового походження, так як в своєму друкарському знакові (власне клеймо) Іван Федоров використовує білоруський шляхецький герб Рогоза. Більш ймовірною можливо вважати версію його походження від новгородських майстрових. Грамоті навчався в монастирській школі. З 1529 року здобуває освіту в Польщі, де у 1532 році (за записом особи на ім'я Iohannes Theodori Moscus в «промоуційній книзі» університету) одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету в Кракові.

З 1550 року Іван Федоров - диякон церкви Миколи Гостунського при Московському Кремлі.

1551 року московський цар Іван Грозний та російський Стоглавий Собор, спираючись на думку просвітителя Максима Грека мати книги писані «кирилицею», вирішили з метою уникнення помилок при переписуванні в церковних книгах, запровадити друкування книг на взірець тих, що виходили в Греції та Італії, заснувавши Московський Печатний Двір. На відміну від європейських,  московська типографія мала бути не приватним, а державним підприємством, кошти на її утримування були відпущені з царської казни. Облаштування типографії було доручене диякону Гостунської Кремлівської церкви Івану Федорову, досвіченому граверу-художнику, палітурнику, переписувачу рукописних книг.

 У 1552 році диякон Іван Федоров, під керівництвом датського місіонера-протестанта Місінгейма, який привіз друкарський верстат і літери, та за допомогою підмайстрів Петра Мстиславця й Маруші Нефедьєва започаткували друкарську справу.

Близько десяти років було витрачено на будівництво та відлиття потрібних шрифтів. Всі ці роки Федоров самотужки створював власну техніку книгодрукування. Відливаючи форми своїх власних літер, він спирався на традиції слов'янської писемності і слов'янської писемної графіки букв.

17 квітня 1563 року вони почали набір першої своєї книги і 1 березня 1564 року, майже рівно через рік, випустили першу книгу московського друку «Апостол». Це перша друкована російська книга, про яку відомо, хто, де, коли і навіщо її надрукував. Ці відомості містяться в літописі на титульному листі книги та в післямові Івана Федорова. Першодрукований «Апостол» - найвище досягнення типографського мистецтва того часу. Майстерно виготовлений шрифт, напрочуд чіткий та рівний набір, неперевершена верстка полос. Федоров, ввівши шпації між словами та строками, домігся ідеально рівної лінії з правої та лівої полоси сторінки. В книзі 46 орнаментальних буквенних заставок, гравірованих по дереву, також 22 орнаментальні заголовні та ініціальні букви, двоколірний друк (на білому папері червоною та чорною фарбою).

 Через рік,  в серпні - жовтні 1565 року

в  Московському Печатному Дворі була видана ще одна знакова книга - «Часословець».

До 1565 року Іван Федоров надрукував  ще близько 20 літургійних церковно-слов'янських книг. Після смерті  московського митрополита Макарія, протектора друкарської справи, почалися конфлікти між конкурентами - переписувачами книг і новозаснованою друкарнею, що переросли в ворожнечу і підпали, які закінчились вигнанням друкарів з Москви.

На початку 1566 року Іван Федоров та Петро Мстиславець їдуть до Литви, де звертаються до гетьмана Великого князівства Литовського Григорія Хоткевича, мецената і просвітителя, який планував заснування друкарні в Заблудові з проханням прийняти їх на життя та роботу.

У 1568 році в новій друкарні виходить «Учительне Євангеліє» (Заблудівське) двоколірним друком з гарними ініціальними буквами.

З 1569 по 1570 роки були надруковані «Псалтир» та «Часословець». Всі книги прикрашені заставками та ініціальними буквами, «Євангеліє» - геральдичними композиціями, а «Псалтир» - двома гравюрами.                                Передмови до книг написані Іваном Федоровим та князем Григорієм Хоткевичем.

На відміну від московських - ці книги були не богослужбові, а призначені для домашнього релігійного читання.

В Заблудові Федоров змінює своє московське прізвище на Федорович.

У 1569 році друкарню покинув Петро Мстиславець, заснувавши власну справу.

З 1670 року друкування книг у Заблудові припинилось у зв'язку з тяжкою хворобою Хоткевича та погіршенням  його фінансових справ.

В нагороду за друкарську працю гетьман дарує Федорову село, де першодрукар мав змогу жити достатньо заможно. Проте він відмовляється від осідлого життя. Бувши людиною віруючою, та вважаючи свою друкарську діяльність апостольським служінням, переїздить у 1572 році до Львова.

Там, у 1573 - 1574 роках у монастирі Святого Онуфрія, за допомогою духівництва, міщан та ремісників «друковане занедбане обновил», як сповіщає напис на його могилі у Львові.

Разом із сином своїм, Гринем Івановичем, з лютого 1573 року працює над новим виданням «Апостола», прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. 15 лютого 1574 року «Апостол» побачив світ - перша в Україні точно датована друкована книга. У післямові до видання Федоров розповідає про свою друкарську діяльність в Москві і Литві, про переїзд до Львова. В тому ж 1574  році, він уперше надрукував книгу для дітей - «Азбуку» («Буквар»), перший навчальний посібник з історії та граматики слов'янської мови. Буквар призначався, вочевидь, для спеціальної школи при друкарні.

В 1575 році Івана Федорова запрошує до себе князь Костянтин Острозький. Осівши в маєтку багатого й впливого в Польщі, Литві й Україні князя Федоров виявляє себе як здібний організатор і невтомний ентузіаст друкарства. Він глибоко розумів свою просвітницьку місію.

В Україні пройшли два періоди життя і діяльності Івана Федорова : львівський - 1572-1574 років та 1582-1583 років, і дермансько-острозь-кий - 1575-1581 років.

За даними Івана Огієнка, ідея заснування Острозької друкарні зародилась у Костянтина Острозького під впливом спілкування з князем Курбським, який також заснував у своєму маєтку школу й охоче запрошував до себе вчених. Видавничі плани князя Острозького були грандіозними. Головною метою Острозького був переклад і видрук повного тексту Біблії церковно-слов'янською мовою. Викликано це було боротьбою православних верств української людності проти католицької експансії і реформаторських течій. Ще на початку 1570-х років князь шукав необхідні для публікації Біблійні списки. Посланці князя обійшли багато монастирів у Греції, Сербії, Болгарії, Римі та Константинополі. Редактором видання і збирачем списків був призначений ректор Острозької академії Герасим Смотрицький. Цей амбітний проект вимагав будівництва нової, власної друкарні в Острозі.

Тим часом, на початку 1575 року Острозький назначає Федорова управителем невеличкої друкарні при Дерманському монастирі, де він пропрацював два роки, очікуючи повернення посланців князя зі списками Біблії. Дерманський Свято-Троїцький монастир вважався одним з найбагатших монастирів Волині і був на той час резиденцією князів. Призначення управителем Федорова, на думку О.Фотинського, могло свідчити про бажання створити саме тут культурно-освітній осередок. З іншого боку, посідання Федоровим посади управителя (справці) служило матеріальним забезпеченням друкаря та його сім'ї. Працю в Дерманському монастирі можна розглядати як своєрідний місток між Острогом та Львовом з його братством. В ті часи архіманд-ритом монастиря був Генадій, афоніт і намісник львівського Онуфріївського монастиря. З часом ігуменства Генадія пов'язують писемні свідчення про культурно-просвітницьку діяльність у Дерманському монастирі, який мав багату бібліотеку. Сюди, на запрошення князя приїздили вчені з багатьох країн, діяв культурно-освітній гурток. Тут, в Дермані, Федоров був не тільки простим виконавцем технічних завдань, а й брав активну участь у підготовці та редагуванні текстів для майбутніх книг, що мали бути видрукувані в Острозі.

Нарешті, у 1577 році відкривається для повноцінної роботи Острозька друкарня. За допомогою Лавріна Поповича, Федоров відливає металеві літери. Праця в Острозькій друкарні була найбільш плідною. Випробовуючи нове устаткування друкар у 1578 видає острозьку  Азбуку (зберігся один її примірник). Першими з великих своїх задумів Костянтин Острозький розпорядився надрукувати Новий Завіт та Псалтир, які стали першими книгами друкарні і були видані у 1580 році. Одночасно на 52 листах була надрукована «Книжка зібрань речей найпотрібніших, коротко викладених» Тимофія Михайловича - перший в історії вітчизняної бібліографії абетково-предметний покажчик до Нового завіту, за допомогою якого можна швидко знаходити новозапо-вітні тексти.

А 5 травня 1580 року вийшла друком «Хронологія»(«Которого ся мєсца што за старих вєковь дєло короткоє описаниє») білоруського поета-протестанта Андрія Римші.

Після багаторічної підготовчої роботи 12 серпня 1581 року побачила світ найважливіша книга, надрукована в Острозі - Біблія. Видання цієї книги стало важливою подією в історії культури східнослов'янських народів. Біблія Острозька - шедевр давньоукраїнського друкарства і найбільший шедевр її видавця - Івана Федорова. Книга видана форматом in folio. Вперше у слов'янській Біблії текст було поділено на 5 розділів-частин (за Празькою Вульгатою) з окремою пагінацією, містить 628 аркушів. Текти розміщені двома стовпцями, шрифт чіткий і легкий до читання. Художнє оздоблення книги репрезентоване гербом князя Костянтина Острозького, витонченою архітектонічною рамкою на титульному аркуші, кіноварною в'яззю, що прикрашає назви всіх розділів, а також заставками, кінцівками та 1339-ма дереворитними ініціалами і виливними, суто декоративними прикрасами - листочками, хрестиками, маскаронами, зірочками, тощо). В орнаментиці Острозької Біблії простежуються мотиви українського народного орнаменту.

Окрім біблійних текстів, видання містить два 60-рядкові релігійні вірші (перший - на герб князя К.Острозького у вигляді конфігурації подвійного хреста, другий - послання до православних читачів), дві прозаїчні передмови (автор всього - Герасим Смотрицький) і два варіанти післямови Івана Федорова. Збереглося біля 300 примірників книги, що свідчить про досить великий на той час тираж видання.

Книга швидко розійшлася світом і мала заслужену популярність, відіграючи величезну роль у боротьбі слов'ян проти наступу католицької церкви на православ'я.

Тим часом непорозуміння між Іваном Федоровим та Костянтином Острозьким наростають. Сім'я друкаря не мала достатнього матеріального статку. На початку 1583 року Федоров разом із сином Гринем Івановичем знову повертається до Львова, де закладає нову друкарню, але за браком власних коштів так і не зміг розпочати роботу. І, коли фінансові обставини склалися для нього зовсім несприятливо, Іван Федоров йде на службу до польського короля Стефана Баторія й береться відливати гармати за своєю власною технологією.

У той час в Римі, за наказом Папи Урбана VIII кардинал Птолемео Галлі вирішив удосконалити друкарські шрифти. Острозька Біблія Федорова була вже відома в Європі, тому Папський престол звернувся по допомогу до князя Костянтина Острозького, який на прохання кардинала Галлі послав до Риму свого «дуже вмілого друкаря, щоб надати посильну допомогу». Навесні він їде до Риму. Людина всебічно обдарована, Іван Федоров був інженером-винахідником, який не тільки удосконалював шрифти та друкарські верстати, а й зробив відкриття у артилерійській справі. Наприкінці весни Федоров від'їжджає до Відня, щоб запропонувати австрійському імператору Рудольфу ІІ швидкострільну багатоствольну гармату. Гармату можна було розби-рати на п'ятдесят, сто, або й двісті частин і змонтувати для бою за три дні і три ночі. На той час такої гармати світ ще знав. Проте, багато грошей за свій винахід Федоров не здобув. Подальша доля винаходу невідома. 1583-й рік був трагічним і останнім в житті Івана Федорова. Не здобувши достатньо коштів ні у Римі, ні у Відні, він потрапляє у скруту, його майно, друкарське обладнання, книги описують за борги. Не витримавши цього, Федоров захворів і в ніч на 6 грудня 1583 помер на руках свого сина Івана в домі у Підзамче (Львів). Похований у монастирському дворі  Святого Онуфрія у Львові. Після батькової смерті Іван продав свою палітурну майстерню, щоб розплатитися з батьковими боргами, а друкарню Івана Федорова викупили у гендлярів ентузіасти друкарської справи Львова, які заснували новий друкарський двір Львівського Успенського ставропігійного братства.

Під опікою церкви, православних братств та шкіл започатковане Іваном Федоровим книгодрукування швидко розвивалось по всій Україні. Друкарні відкривались при всіх великих монастирях та містах. Традиції Івана Федорова в книжковій графіці та художньому оформленні плідно продовжили його учні - сини Іван та Гринь, Сачко Сенькович Сідляр, Сенько Корунка, Мина-чернець з Онуфріївського монастиря. «Нові ремісници І люде учении показалися» - пише у 1886 році львівський єпископ Гедеон, справа Федорова отримала подальший розвиток. У наш час у Львові діє Поліграфічна академія імені Івана Федорова, встановлено пам'ятник видатному просвітителю. Ім'я Івана Федорова - це величний і прекрасний образ людини, що була без краю віддана просвітительській культурній праці.

«Іоан Федорович, друкар москвитин,

котрий своїм тщанієм друкованіє

занедбалоє обновил.

Воскресєніє із мертвих чаю.

Друкар книг перед тим невиданих»

 

Пам'ятник Івану Федорову у Львові

Прижиттєві видання Івана Федорова

1. АпостолМосква, ( 17/IV 1563 по 1/III 1564), 6 ненумерованих листів + 262 нумерованих (тут і далі мається на увазі нумерація кириличними буквами), формат сторінок не менше 285 x 193 мм, друк в два кольори, тираж близько 1000, збереглось не менше 47 примірників.

2 та 3. Часлословець.   Москва, два тиражі (7/VIII - 29/IX та 2/IX - 29/X 1565), 173 (в другому тиражі 172) ненумерованих листа, формат не менше 166 x 118 мм, друк в два кольори, збереглось не менше 7 примірників.

4. Євангеліє учительне. Заблудов, два тиражі (8/VII 1568-17/III 1569), 8 ненумерованих + 399 нумерованих аркушів, формат не менше 310 x 194 мм, друк у два кольори, збереглося не менше 31 примірника.

5. Псалтир з Часословцем. Заблудов (26/IX 1569-23/III 1570), 18 ненумерованих листів + 284 листи першого рахунку + 75 листів другого рахунку, формат (за сильно обрізаним екземпляром) не менше 168 x 130 мм, друк в два кольори. Дуже рідкісне видання: відомо всього три примірники, причому всі неповні. Вперше в кирилівському книгодрукуванні набрані розграфлені таблиці.

Є електрона версія.

6. Апостол. Львів, (25/II 1573-15/II 1574), 15 ненумерованих + 264 нумерованих листи, формат не менше 300 x 195 мм, друк в два кольори, тираж 1000-1200, збереглося не менше 70 примірників. Передрук московського видання 1564 року з декілька більш гарнішим оформленням. Є електронна версія майже повного примірника.

7. Буквар. Львів, (1574), 40 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в два кольори, тираж був ймовірно 2000, але поки знайдено тільки один екземпляр (зберігається в бібліотеці Гарвардського університету).

8. Грецько-руська церковнослов'янська книга для читання. Азбука (Буквар). Острог, (1578), 8 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 64 мм, друк в один колір, вперше у Івана Федоровича набір в дві колонки (паралельно грецький та слов'янський текст), також відомий лише один примірник (зберігається в Державній бібліотеці міста Готи, східна Німеччина). Цей примірник переплетений разом з примірником Букваря 1578 року (див. нижче), із-за чого часто їх рахують одною книгою, на яку посилаються як на Острозьку азбуку 1578 року (див., наприклад, факсимільне перевидання: М.: Книга, 1983). Є електронна версія цих двох видань.

9. Азбука (Читанка). Острог, (1578), 48 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в один колір, тираж був більшим, але збереглось лише два неповних примірника (про один вже говорилось, інших зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена). Повторювання львівського букваря 1574 року з доданим «Словом о буквах» Чорноризця Храбра. Є електронна версія цієї книги та попередньої.

10. Новий заповіт до Псалтиря. Острог, (1580), 4 ненумерованих + 480 нумерованих листів, формат не менше 152 x 87 мм, друк в два кольори, про тираж відомості відсутні, збереглось не менше 47 примірників.

11. Алфавітно-предметний Покажчик до попереднього видання («Книжка, собраніе вещей...»). Острог, (1580), 1 ненумерований + 52 нумерованих листи, полоса набору 122 x 55 мм, друк в один колір, збереглось не менше 13 приміників (часто підшиті до кінця попередньої книги, але явно друкувались окремо и оформлені як особливе видання).

12. Хронологія Андрія Римші («Которого ся мєсца што за старыхъ вековъ д?ело короткое описаніе»). Острог, (5/V 1581), двосторінкова листівка (текст розміщений на внутрішніх сторінках), полоса набору близько 175 x 65 мм. Єдиний відомий примірник зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна

13. Біблія. Острог, (1581). 8 ненумерованих + 276 + 180 + 30 + 56 + 78 нумерованих листів п'яти рахунків, формат не менше 309 x 202 мм, набір в дві колонки, в тому числі деякі на грецькій мові; друк переважно в один колір (кіновар тільки на титулі). Тираж до 1500, збереглось біля 400 (рекордно багато, навіть серед більш новіших видань).Видання Івана Федорова

 

За матеріалами видань:

Запаско Я. Мистецька спадщина Івана Федорова /Я. Запаско.- Л.: Каменяр, 1974.- 96с.

Мицько І. Іван Федоров: життя в еміграції / І.Мицько.- Острог: вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008.- 132с.

Немировский Е. Иван Федоров. Около 1510-1583. /Е.Л. Немировский.- М.: Книга, 1985.- 198с.

 

Література про Івана Федорова :

Азбука Івана Федорова. 1578. Словоуказатель А.М. Молдована. - М.: Книга, 1983.- 108с.

Баренбаум И.Е. История книги. Учебник для библиотечных факуль-тетов институтов культуры /И.Е.Баренбаум. - М.: Книга, 1984.- 247с.

*Быкова Т.А. Каталог изданий Острожской типографии и трех передвижных типографий / Т.А.Быкова.- Ленинград, 1972.- С. 24-26.

Великі українці : енциклопедія. Іван Федоров /А.А.Клімов - Х.: Веста;Ранок, 2008. - С. 128.

Видашенко М.Б. Місця Івана Федорова на Україні. Путівник /М.Б.Видашенко.- Л.: Каменяр, 1982.- 127с.

Владимиров Л.И. Всеобщая история книги. Древний мир. Средневе-ковье. Возрождение. ХVІІ век /Л.И.Владимиров.- М.: Книга, 1988.- 310с.

Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах, поняттях /Л.Гайдай.- Луцьк: Вежа, 2000.- 310с.

Енциклопедія українознавства. У 10-ти т. /Гол. ред. Володимир Кубі-йович .- Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954-1989.- Т.5.- С.1901.

Засновник книгодрукування в Україні: До 420-річчя від дня смерті Івана Федорова (1525-1583)//Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2003.- № 4. - С.62-64.

З історії книги на Україні.- К.: Наукова думка, 1978. - 114с.

Запаско Я.П. Мистецька спадщина Івана Федорова /Я.П.Запаско.- Л.: Каменяр, 1974.- 96с.

Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки : Книгознавчий нарис /Я.П.Запаско, О.Я.Мацюк.- Л.: Каменяр, 1983.- 175с.

Зернова А.С. Начало книгопечатания в Москве и на Украине /А.С.Зер-нова. - М.: Книга, 1947.- С.56-65, 92-96.

Ісаєвич О.Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні /О.Д.Ісаєвич - Л.: Вид-во Львівського ун-ту, 1983.- С. 92-106.

Ковалів В-Й.О. «Острозька Біблія» очима католика. Моя перша зустріч з «Острозькою Біблією» // Наукові записки Острозької академії: Вихо-вання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України.- Острог, 1999.- Т.2.Ч2.-С.338-341.

Кралюк П. Контекст передмов до «Острозької Біблії»// Наукові записки Острозької академії: Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України.- Острог, 2000.- Т.3.Ч.1.- С.32-37.

Кралюк П. Острозька Біблія як форпост православного світу /П.Кралюк //День.- 2003(3 жовт.).- С.6.

Книговедение : Энциклопедический словар /Ред. Н.М.Сикорский.- М.:Советская энциклопедия, 1982.- 664с.

Мицько І. Іван Федоров : життя в еміграції / І.Мицько.- Острог: Вид-во Національного університету «Острозька Академія», 2008.- 132с.

Немировский Е.Л. Иван Федоров. Около 1510-1583/Е.Л.Немировский.- М.: Книга, 1985.- С.185-189.

Немировский Е.Л. Иван Федоров в Белоруссии /Е.Л.Немировский.- М.: Книга, 1979.- 176с.

*Немировский Е.Л. Корда умер и где похоронен первопечатник Иван Федоров /Е.Л.Немировский.- Вопросы истории.- 1964.- №6.- С.213-215.

Немировский Е.Л. Начало книгопечатания на Украине. Иван Федоров. /Е.Л.Немировский.- М.: Просвещение, 1974.- С.137-150.

Немировский Е.Л. Путешествие к истокам  русского книгопечатания / Е.Л.Немировский.- М.: Просвещение, 1991.- 221с.

Низовий М. Вступ до книгознавства /М.Низовий.- К.: Кондор, - 2009.- 144с.

Овчінніков В. Історія книги. Еволюція книжкової структури /В.Овчінніков.- Л.: Світ, 2005.- 420с.

Огієнко І. Історія українського друкарства / І.Огієнко.- К.: Либідь, 1994.- С.76-81, 88-104, 188-210.

Огієнко І. Острозька Біблія 1581 року /І.Огієнко //Українська церква. Нариси з історії українського православної церкви.- К., 1993.- С.136-146.

Осетров Е.И. Мир первопечатника. К 400-летию со дня смерти Ивана Федорова /Е.И.Осетров.- М.: Знание, 1983.-64с.

Першодрукарі // Погорина.- Рівне: Азалія, 2008.- Вип..4.- С.58-61.

Покровский Н. Путешествие за редкими книгами /Н.Покровский.- М.: Книга, 1988.-284с.

Пшеничний М. Монолог Івана Федоровича: Вірш //М.Пшеничний . Душа.- Рівне: Овід, 2006.- С.92.

 

Інтернет-ресурси про Івана Федорова:

 

http://www.wikipedia.org/wiki/федорович_іван

http://www/politiko.com.ua/blodst40508

http://www.liberia.gerodot.ru/a_guest/fedoroff.htm

http://www.vostlit.info/texts/rus4

http://www.ukrcenter.com/Література/Енциклопедії-21393/Федоров-Іван

http://www.tvory.com.ua/fed.html

http://www.refine.org.ua/pagein-4352-1html

http://www.calend.ru/event/2785

http://www.taina.aib,ru/biography/ivan-fedorov.html

http://www.ukrainias_world.org.ua/peoples/2bf8bb763b3426

http://www.edy.ru/index.php?page_id=194

http://www.broadcasting.ru/wiki/index.php?title=fedoroff

 

Сторінка з Острозької Біблії