| sadowod.com | vivaspb.com |

logo

Наші видання

Друк

Смотрицький Мелетій (бл. 1577 – 17(27).12.1633)

Смотрицький Мелетій (бл. 1577 - 17(27).12.1633)

 

 Мелетій Смотрицький - талановитий письменник, педагог, ерудит, людина всебічної європейської освіти, який постійно переймався долею свого народу й своєї церкви і робив  для них все, що міг. Це не був учений "не від миру сього" - його публіцистичні твори, наповнені "премудрістю", сучасники читали, перечитували, обговорювали всюди, де знаходилася хоча б одна  письменна людина.

 

Біографія та творчий шлях полеміста і педагога

 

Мелетій (світське ім'я - Максим) Смотрицький (1577 - 1633 рр.) народився на Поділлі, в селі Смотричі в небагатій православній шляхетній родині. Його батько Герасим Смотрицький був ректором славетної Острозької академії, знаним письменником і поетом; це він разом з Іваном Федоровим видрукував Острозьку Біблію. Мелетій Смотрицький навчався в Острозькій академії, де його наставником був грек Кирило Лукарис, майбутній Константинопольський патріарх, а далі - у єзуїтській Віленській академії. Пізніше він поїхав за кордон для завершення освіти й слухав лекції в кількох знаних польських і німецьких університетах, зокрема, у Віттенберзькому (Віттенберг - місто, де католицький чернець Мартін Лютер вперше оприлюднив свої відомі тези-звинувачення проти Католицької церкви). Ідеї Реформації глибоко вплинули на шляхтича з Поділля. У західних університетах Смотрицький отримав всебічну класичну освіту, познайомився з античною культурою, з філософами та письменниками Відродження, мав змогу порівняти системи освіти й філософії різних країн, конфесій, університетів, а головне - став свідомим раціоналістом і прихильником свободи переконань. Смотрицький знав чимало мов, включно із старожитніми біблійними, і був одним із найосвіченіших людей свого часу.

Повернувшись у рідний край (1604), де його сприймали "як оракула", Смотрицький активно включився в суспільну полеміку - став на захист прав упослідженої у Речі Посполитій українсько-білоруської православної церкви. Під його впливом міщани Мінська засновують церковне братство, зводять новий храм; а дехто із тих, хто прийняв Унію, повертається до православ'я. Невдовзі Максим Смотрицький переїжджає до Вільна і постійно живе, як світська людина, у Святодухівський обителі. Монастирське життя мало сковувало молодого вченого.

 Деякий час Максим Смотрицький працював ректором Києво-Братської школи, де викладав латину.

Та 1617 року він знову повернувся до Вільно і прийняв тут чернецтво під іменем Мелетія.

1620 року в житті Смотрицького відбулася важлива подія - він став "катакомбним" православним єпископом.

Білоруська єпархія зустріла свого владику з пошаною і радістю. Миряни Вільна та інших міст зібрали чималі гроші задля придбання своєму архієпископу багатого облачення та сакральних предметів. Богослужіння і проповіді нового владики збирали великі натовпи віруючих, із рук у руки передавалися його послання, спрямовані проти Унії.

У 1625 році М.Смотрицький став архімандритом унійного Дермансько­­го монастиря, титуляр­ним ієраполітанським єпископом, наданим йому Римським папою Урбаном VIII.

 Перші твори Смотрицького були написані ще у Віленській академії, та тільки після повернення з-за кордону розвинувся його публіцистично-полемічний талант. Полеміка з хулителями православ'я була в ту бурхливу епоху вельми актуальною і популярною. Адже в часи Реформації, Контрреформації та Просвітництва, коли набрало небувалого розвитку книгодрукування і шкільництво, православна церква, яка не поспішала за перебігом часу, часто ставала у багатоконфесійній тоді Речі Посполитій ціллю нападок з боку авторів інших християнських конфесій.

Праці Смотрицького користувалися тоді надзвичайною популярністю, володіли умами українського і білоруського православного люду, не тільки передруковувалися, а й переписувалися і завжди викликали високу хвилю запальної полеміки. Як пише Порфирій Яременко у книзі "Мелетій Смотрицький", "друге десятиліття XVII ст. принесло йому славу, визначило йому провідне місце в історії культури і письменства України і Білорусії того часу".

Писав Мелетій Смотрицький майже завжди польською мовою. Ми можемо журитися з цього приводу, але згадаємо, що польська мова в ті часи виконувала на теренах сучасних України й Білорусії функції державної та літературної мови.

Особливий вплив на сучасників виказала полемічно-художня книга письменника "Тренос або плач Східної церкви" ("тренос" - грецьке "плач"), видана 1610 року у Вільно під псевдонімом Теофіл Ортолог. Приводом для книги стала сутичка між православними і прихильниками Берестейської унії, а також відібрання у віденських православних братського Троїцького монастиря.

Назва книги "Плач Східної церкви" вже вказує на мету автора - викликати співчуття до гнаної православної церкви, звернути увагу уряду на попрання її прав, довести недоцільність і зловредність Берестейської унії. Смотрицький зобразив церкву у ліричному образі Матері, залишеної своїми дітьми-православними, яка скаржиться на свою долю: "Горе мені, бідній, горе нещасній, ах, з усіх боків пограбованій! Руки мої в оковах, ярмо на шиї, пути на ногах, ланцюг на стегнах, меч над головою обосічний". У бідах церкви полеміст звинувачує, насамперед, церковні православні верхи, які уклали церковну унію з католиками.

 Книга Смотрицького "Тренос або плач Східної церкви" (читачі називали її "Лямент") була сприйнята сучасниками як сенсація.

"Граматика" Смотрицького була видана 1618 (або 1619) року і складається з "Орфографії", "Етимології" (морфологія), "Синтаксису" та "Просодії"(правила віршування). Це так само знаменита у своєму роді книга, як "Тренос". Книга виказала неабиякий вплив як на вітчизняне мовознавство, так і на всю тогочасну славістику, сполучаючи у собі наукову працю і методично блискучий (для тої епохи) шкільний підручник.

В той час всі прошарки українського суспільства сприймали церковнослов'янську, як мову літератури і навчання (аналог латини на Заході). Ця мова, однак, перебувала тоді у занедбаному стані, її ніхто не вивчав, підручників не було, граматичні норми повсюдно порушувалися й навіть духовенство знало цю мову вельми слабко.

Тому "Граматика" Смотрицького, начебто далека від національно-конфесійних змагань того часу, є відповіддю на виклик протилежного табору, має публіцистичний надзміст. З часу виходу у світ "Граматика" Смотрицького понад двісті (!) років служила посібником у школах східних і південних слов'ян і стала основою і взірцем для багатьох подальших праць із мовознавства.

Останні роки життя Мелетія Смотрицького були трагічними. Він був втягнений у протиборство православних з унійним віленським єпископом Йосафатом Кунцевичем, а також у протистояння з урядом, який не визнавав Смотрицького правдивим єпископом. Почалися репресії, грізні урядові універсали, арешти серед православних братчиків. Смотрицький пише і анонімно видає памфлет "Виправдання невинності" (1621), апелюючи до гуманності і справедливості короля, захищає віру батьків, критикує Унію.

Так, наприкінці життєвого шляху (у 53 роки Смотрицький вважав себе дуже старим і немічним) він опинився в безвихідному становищі. Православна Київська митрополія піддала його остракізму, до своєї єпархії шлях був закритий, і Мелетій Смотрицький, який все життя пристрасно воював з Унією, переходить до унійної церкви. Зробив це він аж занадто послідовно: публічно відмовився від своїх попередніх творів, якими зачитувалася "вся Литва" (Україна і Білорусія). Зрікся також "Треносу".

Ідею церковної єдності Мелетій Смотрицький плекав до самої смерті.

 Мелетій Смотрицький посів в історії нашої культури незаслужено скромне місце (може, тому, що його образ "заплямований" прийняттям унії). Між тим він належав до плеяди провідних гуманістів свого часу і був патріотом своєї вітчизни. Попри те, однак, що Мелетій Смотрицький, як істинний гуманіст, був утопістом і що його мрії про єдність "Русі з Руссю" належним чином не реалізовані й сьогодні, життя його може слугувати символом примирення двох конфесій - православної й греко-католицької.

Помер Смотрицький 1633 року у селі Дермань (тепер Устенське Друге Здолбунівського району Рівненської області). Похований у Дерманському монастирі.

Мелетій Смотрицький, це людина не регіонального - національного масштабу, тому що це діяч знаний не тільки на території України, Рівненщини, а й у Білорусі, Києві...Він доклав зусиль до відродження православ'я в Україні. Адже це не тільки філософ - це й літератор, романіст, який обезсмертив себе вже «Граматикою слов'янською». Бо за нею навчалися і в той час, і наступні покоління, та й, зрештою, і зараз усі слов'яни навчаються.

Смотрицький жив і працював в умовах роздвоєності , відстоюючи консолідацію українців та їхнє порозуміння із Заходом.

За матеріалами публікацій С.Бабич, Н.Білоуса, Є.Цимбалюка та ін.

 

Видання творів Смотрицького М. :

*Смотрицький М. Граматика / М. Смотрицький; підготовка факсимільного вид. та дослідження пам'ятки В. В. Німчука. - К.: Наук. Думка, 1979. - 112с.

Смотрицький М. Із книги "Тренос". Уривки. / М.Смотрицький // Бібліотечка "Дивослова".  - 2006. - №10.  - С. 62-64.

Смотрицький М. «Тренос». Уривки // Слово многоцінне : Хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху ренесансу (друга половина XV - XVI століття) та в епоху бароко (кінець XVI- XVIII століття): В 4-ох кн. Кн.1. Література епохи ренесансу (друга половина XV- XVI століття). Література раннього бароко (80-ті роки XVI століття - 1632 роки) / Кер. проекту В. Яременко; Упорядкув.: В. Шевчук, В. Яременко. - К. : Аконіт, 2006. - C. 545-554.

 

Література про життя і творчість Мелетія Смотрицького:

Книги:

 

Смотрицький Мелетій (Максим) // Видатні постаті в історії України (IX-XIX) : Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: Довід. вид. /В.І. Гусєв (кер. кол. авт.), В.П. Дрожжин, Ю.О. Калінцев, О.Г. Сокирко, В.І. Червінський. - К. : Вища шк., 2002.  - C. 116-117.

Полемічне письменство. Смотрицький М // Історія України в особах : IX - XVIII ст. / В. Замлинський (кер. авт. кол.), І. Войцехівська, В. Галаган та ін. - К. : Україна, 1993.  - C. 165.

Смотрицький М // Карпіловська, Є. А. Українська література XI-XVIIIст. : хрестоматія з коментарями / Є. А. Карпіловська, Л. О. Тарновецька ; відпов. ред. І.П. Чепіга. - Чернівці : Прут, 1997.  - C. 243.

Кралюк П. М. ДІОПТРА або Дзеркало, в якому бачить не лише себе, а й інших, подорожуючи в часі та просторі : історико-літературний детектив / П. М. Кралюк. - Луцьк : Твердиня, 2007. -  C.110 - (Пантеон).

Кралюк П. М. Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI - початку XVII ст. / П. М. Кралюк. - Острог : Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2007. - 208с.

Кралюк П. Новий апокриф / П. Кралюк.  - Рівне, 2008. - C. 264.

Семака Л. Мелетій Смотрицький: Церковний діяч, просвітитель, письменник-полеміст, філолог / Л. Семака // Волинь моя. - К. : ВАТ "Вид-во "Київська правда", 2002. -  №Вип. 2. - С. 66-70.

Смотрицький Мелетій (Максим) //100 великих українців. - К, 2007. - С. 78-82.

Смотрицький М // Українська література XVII ст. : синкретична писемність, поезія, драматургія, белетристика / вступ. ст. В.І.Крекотня. - К. : Наук. думка, 1987.  -  C. 304. - (Б-ка укр. літ. Дожовт. укр. літ.). -

 

Матеріали з періодичних видань:

 

Бабич С. Ранньобарокова візія читача у творчості Мелетія Смотрицького / С.Бабич // Київська старовина. - 2004. -  №1. -  С. 12-21.

Білоус Н. Мелетій Смотрицький - український полеміст і педагог / Н. Білоус // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. - №36.  - С. 20-22.

Білоус П. Твори про мандри в давній українській літературі: [Паломники, святі місця, Данило Паломник, Мелетій Смотрицький, Варлам Ліницький, В.Григорович-Барський] / П. Білоус // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях. - 2003. - №6. - С.112-121.

Діячі культури України з найдавніших часів до наших днів // Історія та правознавство. - 2006. - №11. - С. 2-8.

Дюкова Е. Паломницький жанр на перехресті культурних традицій центральної і західної Європи ХVI - XVII ст.: "Апологія" Мелетія Смотрицького, "Перегринація" Миколая Криштофа Радзивіла, анонімне "Слово про якогось там старця" / Е. Дюкова  // Слово і час. - 2010.  - №7. - С. 59-70.

Маланюк Є. Доба українського Бароко / Є. Маланюк // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2005. - №8. - С. 27-28.

Пащук І. Пам'яті Мелетія Смотрицького / І. Пащук // Вільне слово. - 2008. - №87 (18 листоп.). - С.  6.

Смотрицький Мелетій // Погорина. - Рівне : Азалія, 2002. - Вип.4.  - С. 79.

Указ Президента України. Про увічнення пам'яті Мелетія Смотрицького / Указ Президента України. // Урядовий кур'єр. - 2007. - №80 (8 трав.). - С. 12.

Цимбалюк Є. "Діоптра" : шлях від легенди до прозріння / Є. Цимбалюк // Слово Просвіти. - 2007. -  №52 (27.12-31.12). - С. 9.

 

Інтернет-ресурси про Мелетія Смотрицького:

 

http://uk.wikipedia.org/wiki/Мелетій Смотрицький (Вільна енциклопедія)

http://www.tovtry.km.ua/ru/history/statti/ газета День

http://litopys.org.ua/ Українська мовна Енциклопедія

http://www.history.vn.ua/mark/smotritskiy.html історичні постаті

http://www.ukrainians-world.org.ua/ українці в світі