| sadowod.com | vivaspb.com |

logo

Наші видання

Друк

Свєшніков Ігор (19.10.1915 – 20.08.1995)

Свєшніков Ігор (19.10.1915 - 20.08.1995)

 

 Прийшла і я до тебе, Берестечко,

За мною покоління ще прийдуть.

Веде сюди не клята суперечка,

На давній гін на зрадливу орду.

І не тому, що зникли заборони,

Йдемо до тебе, сива Пляшева,

А щоб зрослись гордо наші скроні

І мужністю скріпилися слова.

Йдемо до Берестечка незупинно,

Несемо шану у серцях вповні.

У смерть синів не вірила Вкраїна -

Народжувала думи і пісні.

Йдемо безсмертю глянути у вічі,

Йдемо, бо вже не можемо не йти

До Журавлихи, як до слави Січі,

Звідкіль летить нескореність в світи.

Тут помисли зроняться пророчі

І молодіє стоптана трава.

До Берестечка - на духовну прощу-

Волинь нас кличе, Стир і Пляшева.»

Сердунич Любов

Минає 359 років із часу однієї з найбільших у тогочасній Європі битв - бою під Берестечком козацького війська під проводом Богдана Хмельницького.

Подія, що завше кликала до боротьби за незалежність, і сьогодні спонукає до пошуку відповіді на запитання ? Чому козаки й селяни, усвідомлюючи, що йдуть на вірну загибель, тримали оборону до останньої краплі крові ? Бо омріяну незалежність України, православну віру вони ставили вище за власне життя.

20 років присвятив дослідженням цих місць доктор історичних наук, історик,  археолог, дослідник Берестецької битви Свєшніков Ігор Кирилович.

 

Життєвий шлях і науково-археологічні дослідження Ігоря Свєшнікова

 

Народився 19 жовтня 1915 року в Києві у студентській сім'ї. З 1921року проживав у с. Хотин Радивилівського району, куди переїхали його батьки. У 1930р., здав вступні іспити у четвертий клас Дубенської польської гімназії, яку закінчив у 1935р і поступив на юридичний факультет Львівського університету, де з 1937 року почав одночасно студіювати археологію.

У вересні 1939 р. одружився з студенткою французької філології цього ж університету Іриною Ігнатієвою, уродженкою м. Дубно. У1939-1940 рр. працював з дружиною у різних селах на Рівненщині. З 1945 по 1959рр. працював завідуючим відділом історії первісного суспільства Львівського історичного музею. У 1945-1950 рр. заочно навчався на істфаці університету. В 1972р. захистив докторську дисертацію.  Працював в  інституті суспільних наук у Львові  молодшим, старшим, провідним співробітником.

Багато років проводив розкопки у різних місцях Рівненщини і на полі Берестецької битви 1651р. Був почесним членом Рівненського обласного краєзнавчого товариства. Раптово помер під час розкопок на території Дубенського замку, похований біля Львова. Автор майже 200 наукових  і краєзнавчих публікацій. Зокрема про нашу область видав книги «Довідник з археології України. Ровенська обл.», «Музей-заповідник «Козацькі могили», «Битва під Берестечком», учасник багатьох науково-теоретичних і краєзнавчих конференцій.

Древня Волинська земля - Рівненщина завжди була на перехресті подій, що визначали долю України.

Тут, серед прадавніх лісів, зароджувалось і визрівало східне слов'янство, тут під дзвін мечів і списів утверджувались удільні князівства могутньої Київської Русі. Звідси по всій Україні розлилась нова українська освіта і культура, звідси виходили когорти борців за національне і духовне визволення народу. Багата наша земля пізнішими подіями революційної і національно-визвольної боротьби.

Особливе місце в калейдоскопі історичних подій займає участь Волині і Рівненщини  в національній революції і Визвольній війні  під проводом Богдана Хмельницького в середині 17 ст. Найголовнішою серед них є битва під Берестечком. Історична велич її полягає не тільки в тому, що це була найбільша битва часів середньовіччя, але і у особливостях військової тактики і бойової майстерності.

 

 Тут все святе: трава у росах,

Дерева , мури кам'яні,

І скорбна мати сивокоса,

Й легенди, що вросли в   граніт,

Високі вежі, стіни в ранах,

Гаряче полум'я гвоздик,

Сльоза прихована Богдана,

Якою душу я пропік.

Ходжу багряною травою,

Дочка зі мною поспіша...

Тут плавився метал від бою,

Але не плавилась душа!

Тут у броню закута тиша,

В мовчанні мати і дитя.

Тут совістю стаєш чистіший

На все життя, на все життя...

Карп'юк А.

Належить зазначити, що сфера наукових зацікавлень І.Свєшнікова була дивовижно обширна.  Будь-який історичний аспект, що привертав його увагу, дослідник вивчав глибоко і всесторонньо. Особливо це стосувалося нумізматики, давньої зброї і реставрації старожитностей. Накопичені роками знання і досвід широке запотребування мали під час вивчення пам'яток доби раннього та пізнього середньовіччя, які становили  винятковий етап у дослідженнях І. Свєшнікова. Ігор Кирилович  завжди плекав у серці дві заповітні мрії : повернутись до розкопок давньоруського Звенигорода, та розпочати дослідження козацьких старожитностей, котрі розбурхували його уяву ще з раннього дитинства.

 «Якщо архіви мовчать, то земля говорить» - ось кредо всього життя Свєшнікова , яке він підтвердив своїми археологічними розкопками у різних місцях Західної України, зробивши сотні публікацій.

За сприяння Сидоренка В.Я.,  директора Рівненського краєзнавчого музею, і допомозі Лотоцького П.Я., директора архітектурного комплексу «Козацькі могили» у 1970 році було організовано першу розвідкову експедицію на місце битви 1651р. під Берестечком (Радивилівський район Рівненської області). Це дало початок  широкомасштабним дослідженням, що безперервно тривали чверть століття.

Підсумки цих історико-археологічних досліджень викладені у монографічному опрацюванні «Битва під Берестечком» (1993р). У книзі вперше було докладно відтворено перебіг битви і подано історичну оцінку битві під Берестечком і її  ролі у ході Визвольної війни українського народу.

Слід зазначити, що у 2005 році рішенням Рівненської обласної ради була заснована науково-краєзнавча премія імені Ігоря Свєшнікова у галузі охорони культурної спадщини краю. Вона присуджується з метою стимулювання розвитку цієї галузі, відзначення кращих спеціалістів в галузі охорони та збереження пам'яток історії, культури та архітектури. Вручається щорічно з нагоди Міжнародного Дня охорони пам'яток історії та культури.

За матеріалами публікацій Ю. Нікольченка, І. Пащука, П.Табачука та ін.

Окремі книжкові видання:

 

Свєшніков І. К. Битва під Берестечком / І. Свєшніков. - Львів: Слово, 1992. -  304с.

*Свєшніков І. К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III- на початку II тисячоліття до нашої ери / І. Свєшніков. - К., 1974. -  156с.

 

Свєшніков І. К. Музей-заповідник «Козацькі могили»: (Ровен.обл): Путівник / І. Свєшніков. -  Львів:  Каменяр, 1990. - 92с.

 

Свєшніков І. К. Нікольченко Ю.М. Довідник з археології України. Ровенська область / І. Свєшніков. - К.: Наукова думка, 1982. -  116с.

Література про Ігоря Свєшнікова:

Вінок шани видатному археологу. Присвячується пам'яті Ігоря Кириловича Свєшнікова  // Український вісник. - 2006. -  № 4-5. - С. 180-208.

*Виткалов В. Берестецька битва 1651 року мовою документів: за матеріалами наукової спадщини І.К. Свєшнікова / В. Виткалов. - Рівне: РДГУ, 2005. - С. 23,28.

Голубєв В. Видатні рівняни. Творимо історію разом. Вони прославили Рівненщину ! / В. Голубєв // Ого.  - 2009. - №48 (2 груд.). -  С. 8-9.

*Життєвий та творчий  шлях І.К. Свєшнікова.: Збірник тез наукових конференцій. -  Рівне,  2005. -  95c.

*Ігор Кирилович Свєшніков: До 80 річчя від дня народження / Упоряд. Пащук І. - Рівне, 1995. -  37с.

*Нікольченко Ю. Археологічні методи дослідження подій битви під Берестечком та матеріальної культури її учасників / Ю. Нікольченко // Берестецька битва в історії України. -  Рівне-Пляшева, 1996. - С. 75-76.

Пащук І. Краєзнавці Рівненщини: (Свєшніков Ігор) / І. Пащук //Вільне слово. -  2009. - 11 листоп. -  С. 3.

Табачук П. "Життєвий та творчий шлях І.К.Свєшнікова": [Під такою темою пройшла конференція в с. Острів Радивилівського району Рівненської області] / П. Табачук // Вільне слово. - 2005. - №84 (8листоп.). - С. 6.

 

Інтернет-ресурси про Ігоря Свєшнікова:

 

http://radyvyliv.net (Музей-заповідник Поле Берестецької битви)

http://uk.wikipedia.org/wiki/Свєшніков_Ігор_Кирилович (вільна енциклопедія)

http://www.ogo.ua/ article (редакція газети ОГО)

http://radywyliw.blox.ua (сайт м. Радивилів)

http://links.i.ua/user (музей-заповідник Козацькі могили)