| sadowod.com | vivaspb.com |

logo

Наші видання

Друк

Тарас Бульба-Боровець (9.03.1908 - 15.05.1981)

Тарас Бульба-Боровець (9.03.1908 - 15.05.1981)

 

 «Ой, не журися, рідная мати - нам ще не кінець» -

За рідну волю кличе до бою Бульба-Боровець.

Кандиба С. Пісня про УПА - «Поліська Січ»

 

Отаман Тарас Бульба-Боровець (псевдоніми: Тарас Бульба, Чуб, Гонта, Байда, Ристриченко) - діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, народився в селі Бистричі Березнівського району Рівненської області у родині багатодітного селянина. З чотирнадцяти років працює в каменоломні. Пройшов всі процеси каменярської роботи і через 15 років сам очолив кар'єр. Однак, не особисті приватні інтереси були змістом життя цієї людини. Він вибрав нелегкий, тернистий шлях борця за волю України.

В 1930 році він відбував військову повинність у польській армії.

Взимку 1932-1933 р. Т.Бульба-Боровець створює молодіжну підпільну організацію Українське Національне Відродження, яка мала на меті проводити культосвітню роботу насамперед серед молоді. Цього вимагало саме життя, адже національна свідомість поліського населення була ще дуже низькою. Вiн зi своїх власних коштiв фiнансував цю органiзацiю (головним чином видiляв кошти на придбання преси та лiтератури, яку неофiцiйно привозили на Полiсся зi Львова чи Луцька).

"Лiтература, не зважаючи на урядовi обмеження, - писав  Т.Боровець, - а може, завдяки їм робила велику роботу. Протягом неповних двох десяткiв рокiв, без шкiл чи державних субсидiй, усупереч заборонам чи перешкодам чужої держави, наше Полiсся зробилося цiлком свiдомою українською провiнцiєю".

Слiд сказати, що Тарас Боровець і сам прекрасно володiв пером. Свідченням цього є п'ятитомний твір «Людоїди», в якому він описав власні враження від голодомору українського народу.

У книзi "Пан депутат у Сеймi" він висмiював польську парламентарно-демократичну систему. Через подібні нападки на вiдомих високих посадових польських осiб Т.Боровець був засуджений на три роки ув'язнення у сумнозвiсному концентрацiйному таборi "Береза Картузька",  створеному у 1934 р.  для полiтичних в'язнiв. Табір вiдзначався особливо жорстоким режимом. Одначе через 9 мiсяцiв його звiльнили iз забороною проживати у прикордоннiй зонi. Т.Боровець вимушений був  виїхати вглиб Польщi, де вiн знайомиться з рядом видатних українських полiтичних та вiйськових дiячiв, якi перебували в емiграцiї, але не полишали активної полiтичної дiяльностi, пiдпiльно працювали в iм'я незалежностi України.

Нi тортури в польських в'язницях, нi катування у концтаборi не зламали волi до боротьби за Україну в Бульби-Боровця. Навпаки - вони його морально загартували. Вiн стає спiвробiтником розвiдуправлiння Генерального штабу Української Народної Республiки в Рiвному, яким керував полковник Iван Литвиненко.

 Потiм спiльно з генералом В.Сальським, до речi, уродженцем старовинного Острога (1885-1940), полковниками А.Долудом та П.Дяченком розробив план партизансько-повстанської боротьби iз сталiнським режимом на захiдноукраїнських землях, який затвердив президент УНР А.Лiвицький.

У червнi 1940 року Урядом УНР в екзилi Т.Боровець був призначений командиром майбутньої Української Повстанчої Армiї "Полiська Сiч", яку ще треба було сформувати. Спираючись на свiй досвiд пiдпiльника, при допомозi багатьох однодумцiв Боровцю вдалося виконати це нелегке завдання. Саме для його виконання Боровець у нiч на 1 серпня 1940 року як керiвник "Вiдродженцiв" перейшов кордон, щоб нелегально пробиратися назад на Полiсся та органiзувати боротьбу проти всiх окупантiв України.

Пізніше в Сарнах організовує окрему Команду Української міліції, яка вважала себе українським військом. Автоматично перестало існувати „Українське національне відродження", а на його місці з'явилася 10-тисячна Українська Повстанська Армія „Поліська Січ", яка дислокувалася в районі міста Олевськ, що на Житомирщині.

Але німецькі власті не могли змиритися з фактом існування українського війська. Тим більше, що Тарас Бульба-Боровець відмовився виконати німецький наказ про знищення єврейського населення. На вимогу німців „Поліська Січ" у середині листопада 1941 року офіційно була розпущена. Однак фактична армія пішла в підпілля, було організовано новий штаб та нову базу для продовження боротьби, яка набрала форми рухомо-рейдуючих партизанських дій. З цього часу партизани виступали під назвою „Українська Повстанська Армія", а з

20.07.1943 року Т.Бульба-Боровець підписав наказ про перейменування УПА в Українську Народну Революційну Армію.

Бульбівці нападали на німецькі гарнізони, підривали машини  і поїзди з військовою силою та технікою, звільняли невільників, яких везли на роботу до Німеччини.

Впродовж 1941-1943 p.p. Т.Бульба-Боровець, репрезентуючи інтереси екзильного уряду УНР, вів переговори то з німецькою, то з радянською воюючими сторонами. Але ця „лісова дипломатія'' виявилася безуспішною, бо головною вимогою отамана було визнання державної незалежності України.

5 жовтня 1943 року він видає наказ про розформування УНРА і перехід вояків у глибоке підпілля. Сам же Т.Бульба-Боровець їде в Рівне на переговори з німцями про передачу його війську німецької  зброї, але 1 грудня 1943 року отаман був заарештований і  відправлений до концентраційного табору Заксенхаузен, де  перебував до середини жовтня 1944 року.

Після звільнення з табору і короткого лікування в Польщі зустрічається з Президентом УНР в екзилі А.Лівицьким і обговорюють питання продовження боротьби в нових умовах, що склалися в Європі.

Протягом березня-травня 1945 року був командиром парашутно-диверсійної бригади „Групи Б" Української Національної Армії в Німеччині. Після розгрому фашистів перебував у еміграції в Німеччині, Канаді. Там, на чужині організував і був провідником Української Національної Гвардії, організатором і співробітником видань „Бюлетень Головної Команди УНГ", органу УНГ «Меч і воля», вишкільних зошитів „Військова справа", летючок „Залізний заслон" тощо.

Впродовж 1953-1954 рр. відвідав столиці Англії, Франції, США, канадське місто Монреаль, у яких компактно проживала значна частина емігрантів з України. Там виступає з доповідями, присвяченими вивченню та аналізу історії повстанського руху в Україні.

Переїхавши в 1956 році в США, стає організатором і керівником Союзу Ветеранів Українського Резистону (СВУР).

 Своєрідним підсумком життєвого шляху Тараса Бульби-Боровця стала його книга "Армiя без держави. Слава i трагедiя українського повстанського руху. Спогади", в якій він досліджує славні і трагічні сторінки історії українського повстанського руху. В силу об'єктивних обставин вона довго не могла вийти в світ. І лише в 1981 році ці спогади були видані Інститутом дослідів Волині в м.Вінніпег (Канада). Книга написана легкою, доступною мовою й стала своєрідним пам'ятником тим українцям, які в роки Другої світової війни зі зброєю в руках, не маючи власної держави, боролися за визволення українського народу від іноземних поневолювачів, боролися за вільну, соборну, незалежну українську державу.

Помер Тарас Бульба-Боровець 15 травня 1981 року і похований з вiйськовими почестями у присутностi тисяч людей на українському Пантеонi-кладовищi в Бавнд-Бруцi пiд Нью-Йорком.

Пiсля панахиди з прощальним словом до присутнiх промовляв отець протоiєрей В.Базiлевський: "Вiдiйшов вiд нас у вiчнiсть воїн-лицар, брат Тарас, який усе своє свiдоме життя присвятив боротьбi за волю i державнiсть України. Вiн безмежно й надмiрно понад свої сили i зруйноване ворогами здоров'я сповнив свiй обов'язок перед Батькiвщиною у любовi до Христа й уярмленої Батькiвщини, вiн поривав i приєднував до боротьби маси людей. Вiн став невмирущою iсторичною постаттю у життi й боротьбi України".

Український народ, а зокрема рiвняни, свято бережуть свiтлу пам'ять славного сина землi Полiської. Так, згiдно з розпорядженням Рiвненської мiської управи вiд 26 березня 1993 року за №541-р. одна з вулиць обласного центру перейменована на вулицю iменi Тараса Боровця (Бульби). А в 1996 році фундацiї iменi О.Ольжича та С.Петлюри зробили прекрасний подарунок читачам України - вони перевидали його книгу "Армiя без держави".

Про славного земляка розповiдає i експозицiя Рiвненського обласного краєзнавчого музею.

В 1998 році в Рівному видано книгу «Повстанський рух отамана Тараса Бульби-Боровця: Дослідження, спогади, документи» (в серії «Реабілітовані історією») .

Перший в світі пам'ятник генерал-хорунжому Української Повстанчої Армії «Волинська Січ» Т.Бульбі-Боровцю споруджено в м.Березному Рівненської області.

Отже, Тарас Боровець (Бульба) гiдно втiлював у життя невмирущу iдею, заповiтну мрiю Тараса Шевченка - боровся за Самостiйну, Незалежну Україну. Саме цiй величнiй справi вiн присвятив усе своє свiдоме життя, яке нерозривно було пов'язане з нашим краєм. Саме тому, напевне, земляки гідно вшанували його, обравши до двадцятки найвидатніших рівнян.

 

За матеріалами Г. Бухало, В. Сосновчика та ін.

 

Твори Тараса Бульби-Боровця:

 

Бульба-Боровець Т. Армія без держави: Слава і трагедія українського повстанського руху / Т. Бульба-Боровець. - К.: 1996.- 269 с.

Бульба-Боровець Т. . Армія без держави / Т. Бульба-Боровець // Волинь. - 2008. - №9

(7 берез.). - С.7.

 

Бульба-Боровець Т. . Кредо революції: Короткий нарис історії, ідеологічно-моральної основи та політична платформа Української Народної Революційної Армії / Бульба-Боровець Т. // Сучасність. - 2002. - № 11. - С. 73-83.

 

Література про Т. Бульбу-Боровця:

Баталов В. Повернення волинського генерала : Пам"ятник Тарасу Бульбі-Боровцю в Березному / В. Баталов // Волинь. - 2005. - №20 (20трав.). - С. 2.

Боровець Б. На своїй землі : драма на 2 дії, 5 картин з прологом і епілогом. За спогадами Тараса Бульби-Боровця "Армія без держави" / Б. Боровець ; ред. Є. Шморгун. - Рівне : Рівненська друкарня, 2008. - 72с.

Бульба Тарас // Енциклопедія сучасної України. Т.3. - К., 2004. - С. 586, 587.

Бухало Г. Син землі поліської: До 95-рiччя вiд дня народження Тараса Бульби-Боровця / Г.Бухало // Волинь. - 2003. - №10-12 (7-21 берез.).

Бухало Г. Тарас Боровець і польське питання: [виклад доповіді Г. Бухала на міжнародній конференції „Українсько-польський конфлікт на Волині в роки другої світової війни: генезис, характер, перебіг, наслідки"] / Г.Бухало // Сім днів. - 2003. -№ 28(11 лип.). - С.10.

Бухало Г. Тарас Боровець (Тарас Бульба), командир УПА „Поліська Січ" і польське питання: [про Т. Боровця як ініціатора мирного розв'язання українсько-польського конфлікту у 1943 р.] / Г.Бухало  // Волинь. - 2005. - № 44 (4 листоп.). - С. 19.

Волинь, Галичина і Поділля вшанували засновника УПА Тараса Бульбу-Боровця // Вісті Рівненщини. - 2008. - №11 (14 берез.). - С.5.

Гайбонюк В. Історична довідка про Тараса Бульбу-Боровця / В. Гайбонюк // Волинь. - 2009. - №9 (6 берез.). - С.9.

*Гупало С. Тарас Бульба-Боровець: важка ноша порозуміння / С. Гупало // Кіевскій телеграфЪ. - 2008. - 26 верес.

До 100-річчя з дня народження Тараса Бульби-Боровця // Сім днів. - 2008. - №8 (22 лют.). - С.12.

Кидрук І. Бульба - Боровець повернувся на Батьківщину у бронзі / І. Кидрук // Вісті Рівненщини. - 2005. - №36 (18трав.). - С.1.

Кравчук, С. "Поліська Січ" - провісниця УПА / С. Кравчук // Вісті Рівненщини. - 2008. - №10 (7 берез.). - С.14.

*Куц А. Німецький архів Тараса Дмитровича Бульби-Боровця: [подано детальний опис документів з німецького архіву Юрія Семенка переданого в Україну /А.Куц // Надслучанський вісн. - 2004. - № 15 (18 лют.) - С.3.

Кучерук О. Партизанський командир :[У Березному з'явився пам'ятник Тарасові Бульбі-Боровцю] / О. Кучерук // Народне слово. - 2005. - №19 (21-28трав.). - С.6.

Мануйлик О. Т. Топкими болотами Волині і Полісся / О. Т. Мануйлик; ред. Ю. Береза. - Рівне : Рівненська друкарня, 2006. - 416с.

Мініч С. "Бульба"- Боровець: штрихи до портрету / С. Мініч // Сім днів. - 2008. - №10 (7 берез.). - С. 3.

Омельчук І. Син землі поліської. Генерал-хорунжий Тарас Бульба-Боровець. / І. Омельчук // Урядовий кур'єр. - 2008. - №48 (14 берез.). - С.20.

Повстанський рух отамана Тараса Бульби-Боровця. Дослідження, спогади, документи. - Рівне: Азалія, 1998. - 172 с.

Про Тараса Бульбу і його „Поліську Січ" // Україна в Другій світовій війні у документах. Т.3. - Л., 1999. - С. 171-177, С. 236-237, 339-340, 354-357.

Ситникова О. Згадуйте мене і на ту весну прибувайте сюди знову... Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорозького козака: Урок / О. Ситникова // Зарубіжна література. - 2008. - №36 (вер.). - С. 10-11.

Славетний земляк. До 100-річчя з дня народження Тараса Бульби-Боровця // Вісті Рівненщини. - 2008. - №8 (22 лют.). - С. 1,15.

Сорока М. Начальник штабу Поліської Січі / М. Сорока // Волинь моя. - К. : ВАТ "Вид-во "Київська правда", 2005. - № Вип. 5. - С.62-75.

Сосновчик В. Він прагнув волі Україні. Використання науково-пошукового матеріалу про діяльність Тараса Бульби-Боровця при вивченні історії Рівненщини / В. Сосновчик // Нова педагогічна думка. - 2005. - №1. - С.90-93.

Тарас - Кобзар і Тарас - повстанець // Волинь. - 2010. - №9 (5 берез.). - С.1.

Українській Повстанській Армії - 65!: ( Історія заснування  УПА. Командир Тарас Бульба-Боровець)// Волинь. - 2007. - №41 (19 жовт.). - С.7.

Філіпчук С. Славетний поліщук / С. Філіпчук // Час Руху. - 2008. - №9 (14 трав.) - С. 6.

 

Інтернет-ресурси про Т. Бульбу-Боровця:

http://zustrich.quebec-ukraine.com/lib/bulba_table.htm

На сайті подано повнотекстову версію книги Отамана Тараса Бульби-Боровця „АРМІЯ БЕЗ ДЕРЖАВИ": Слава і трагедія українського повстанського руху: Спогади.

http://www.nbuv.gov.ua/ard/2002/02dvvuro.zip

На сайті розміщено автореферат дисертації В. Дзьобака „Тарас Бульба-Боровець і його військові підрозділи в українському русі опору (1941 - 1944 рр.)", де вперше в історіографії комплексно проаналізовано роль і місце Т.Бульби-Боровця і його військових підрозділів в українському русі опору в 1941 - 1944 рр.

http://oun-upa.org.ua/personalities/borovets.html

Виклад статті Гурія Бухало „СИН ЗЕМЛI ПОЛIСЬКОЇ": До 95-рiччя вiд дня народження Тараса Бульби-Боровця.

http://forum.ottawa-litopys.org/documents/doc0303_u.htm

На сайті розміщено матеріали спогадів Т. Бульби-Боровця «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНЧОЇ АРМІЇ»

http://www.sbu.gov.ua/sbu/doccatalog%5Cdocument?

На сайті розміщено повнотекстову версію дослідження Володимира Дзьобака „Тарас Боровець і „Поліська Січ". Файл у форматі pdf.

http://oun-upa.org.ua/personalities/#bulba

На сайті розміщено короткі біографічні відомості про Тараса Бульбу-Боровця (1908 - 15.05.81).

http://www.grinchuk.lviv.ua/referat/1434/1434.html

На сайті розміщено статтю „Українська Повстанська Армія", в якій ідеться про створення перших партизанських загонів українських націоналістів на Поліссі та Волині, у тому числі про Початки "Повстанської Січі" під проводом Тараса Бульби-Боровця, як прихильника екзильного уряду Української Народної Республіки, та його спроби створити Українське Національне Відродження.

http://schoolevsk.org.ua/modules/myarticles/article.php?storyid=3

Наведено текст статті А. Куц, члена крайової ради НРУ, голови Березнівського осередку Конгресу Української Інтелігенції "Історичний феномен армії без держави" про Тараса Бульбу-Боровця - засновника і командувача УПА,  його діяльність в 30-40-х рр. ХХ ст.

http://www.visnyk.lutsk.ua/content/view/1372/0/

На сайті українського тижневика "Вісник" представлено електронну версію статті Костя Гарбарчука "Армія без держави", присвячену командувачу "Поліської Січі" генералу Тарасу Бульбі-Боровцю.

http://www.ji.lviv.ua/n28texts/28-zmist.htm

На сайті незалежного культурологічного часопису „Ї" представлено статтю „Спогади командира "Поліської Січі" Тараса Боровця  про перебування у концентраційному таборі Береза Картузька  та  про спроби налагодити стосунки між укр. та польськ. антикомуністичним підпіллям [літо 1942 - весна 1943 рр.]".

http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=5824&Itemid=218

На сайті молодіжного порталу Djerelo.com представлено уривок з книги „Збройна боротьба формувань ОУН-УПА в 1941-1944 pp.", у якому представлено відомості про Т. Боровця та формування „Поліської січі".