| sadowod.com | vivaspb.com |

logo

Наші видання

Друк

Рівненщина: пам’ятки національної історії


             Iсторія - свідок часів,
світло істини,
життя пам`яті,
вчителька життя,
вісниця давнини...
Цицерон

 

Осягнути глибину сукупності усіх питань, які стосуються становлення духов¬ності народу, можна лише за умови, коли відомо все, що ним набуто, і коли відомо, як проходило те набування, досліджено причини, що лежать в основі виникнення явищ культури, вивчено закони, яким ці явища підпорядковані.
Звертаючись до історії, ми починаємо з праісторії. Розуміння ж душі народу починається з прилучення до витоків народної культури.
У багатій та надзвичайно різноманіт¬ній історико-архітектурній спадщині Ук¬раїни пам'яткам оборонної архітектури - фортецям, замкам, оборонним храмам, міським укріпленням - належить визнач¬не місце. Упродовж багатьох століть вони були головними в забудові міст і містечок.
Замки першими відбивали ворожі напади й останніми підкорялися завойовникам. Без перебільшення можна сказати, що від рівня організації оборони залежала доля всіх поселень, життя чи смерть їхніх меш¬канців. Причому оборонятися доводилося не тільки від іноземних армій, а й від «до¬машніх» ворогів -розбійницьких ватаг, повсталих селян, загонів ландскнехтів, тобто найманців, котрим уряд заборгував платню, тощо. Нерідко треба було захища¬тися й від завидющих сусідів, котрі за правом сильного намагалися захопити маєт¬ки, палаци, іншу нерухомість. Такими драматичними колізія¬ми сповнена вся наша історія ХV-ХVШ століть. Тому оборонне зодчество було найпрогресивнішим з погляду функціо¬нальності архітектури, єдності форми й конструкції, поєднання традицій і новаторства. Саме воно першим реагувало на всі новації у військовому мистецтві. Водночас з чинниками доцільності значну роль відігравали й естетичні норми, завдя¬ки чому пам'ятки оборонного будівництва були і є повноцінними творами високого мистецтва архітектури.
З плином часу українські замки як доб¬ре захищені резиденції знаті поступово пе¬ретворилися на справжні скарбниці творів мистецтва та історичних раритетів - ста¬ровинні портрети, картини, батальні по¬лотна, зброя та обладунки, шпалери, гобе¬лени, порцеляна, скульптури, меблі, доро¬гоцінний посуд, художній метал...
Зниклі фортифікації і тепер неявно при¬сутні у нашому довкіллі: це городища, лі¬нії валів, рови, головні вулиці міських центрів, прокладені колись уздовж валів та поміж фортечними брамами, ансамблі головних споруд міських цитаделей тощо. Виявити і показати цю призабуту спадщи¬ну фортифікаційної архітектури - означає збагатити наші історичні міста, зробити їх туристично привабливими.
Наші поліські міста мали надзвичайно розвинену і складну систему укріплень, що формувалася по¬над пів-тисячоліття. Вони й сьогодні мо¬жуть бути неповтор¬ними музеями прос¬то неба, присвяче¬ними історії форти¬фікації.
Не ли¬ше чиновники, а й історики архітектури та краєзнавці певною мірою завинили в тому, що ця частка нашої історичної та культур¬ної спадщини досі була незаслужено при¬забута. Нині очевидна нагальна потреба привернути увагу до пам'яток оборонної архітектури як до визначного культурно-історичного феномену, показати його різ¬номанітність та оригінальність, залучити до збереження замків і фортець якомога більше зацікавлених, небайдужих. Зреш¬тою, зробити їх доступними і привабливи¬ми для туристів як з України, так і з-за кордону.
Справжні середньовічні замки, що дій¬шли до наших днів, - це занедбані скар¬бниці, які слід відродити й наповнити новим життям.
Ці старовинні твердині добре послужили нашим предкам - вони ще послужать нам і нашим нащадкам як скарбниці націо¬нальної культурної спадщини.
Ставши непотрібними з кінця XVIII ст., фортеці та замки - колишні захисники країни і населення - самі виявились беззахисними перед руйнівними силами природи та людської байдужості.
Більшість старовинних замків та фортець і досі стоять пустками, бо не мають в обличчі держави справжніх господарів. Зрозуміло, що навіть найбагатша в світі держава не спроможна вирішити питання реставрації та використання своїх замків тільки за рахунок своїх коштів бюджету. Необхідне сприяння залученню приватних інвестицій.
Започаткований рух в цьому напрямку: відповідно до постанови Верховної Ради України від 27 листопада 2003 року розроблена Концепція Державної програми збереження та використання замків України на 2006-2011 роки, схвалена Кабінетом Міністрів України від 8 червня 2005 року № 182-р.
Результатом виконання Програми стане активізація процесу дослідження, консервація, реставрація, музеєфікація, належне збереження та раціональне використання замків;
- популяризація замків як світової культурної спадщини, вдосконалення музейної справи; розвиток патріотичного виховання молоді, формування національної свідомості громадян України;
- активізація розвитку туризму, зокрема міжнародного, як одного з джерел залучення інвестицій;
- піднесення міжнародного престижу України у сфері охорони культурної спадщини, розширення міжнародних культурних і наукових контактів, забезпечення виконання міжнародних договорів України з охорони культурної спадщини.
 Image
Остріг: малюнок кінця XVIII ст.