| sadowod.com | vivaspb.com |

logo

Наші видання

Друк

Лев (24 липня – 23 серпня)

Image 

Чоловік-Лев – в теперішній час Карамазов. В ньому відчувається сила, бушують неабиякі пристрасті, він завжди одержує те, що хоче, не зважаючи на ціну. Мета виправдовує засоби. Ця людина, повіривши в Ідею, буде вірна їй до кінця. Але перш ніж знайти цю ідею, пройде довгий і болючий шлях пошуку самого себе і свого відношення до світу.
 
Image
І. Глазунов. ТРИПТИХ (фрагмент, 1983 р.) .
За мотивами роману Ф. М. Достоєвського «Брати Карамазови».
Власність автора
 
Жінка-Лев безстрашна, як Скарлет. Всі випробування, що випали на її долю, вона пройде з честю, з високо піднятою головою. І того, чого хоче, чого прагне, неодмінно доб'ється.
 
Image
Ретт Батлер і Скарлетт О’Хара, герої «Віднесених вітром»,
стали для всього світу символом любові-війни:
 вона хотіла від нього кільце з великим смарагдом,
він - бачити її у фартусі та домашніх капцях
 
Дорогі Леви, читайте про подвиги. З драматизацією і перебільшеннями. Пафос і хизування – необхідні елементи вашого читання. Бавте себе, любих, творами донжуанського стилю. Про перемогу над сильними, благородні вчинки перед слабкими. Хай кожна книжка несе вам радість. Адже для Левів життя – це свято!  
 
Під цим знаком народилися:

 Image
Олена Іванівна Теліга (Олена Іванівна Шовгенова або Шовгеніва; 21 липня 1906, Санкт-Петербург – 22 лютого 1942, розстріляно у Бабиному Яру) – відома поетеса, літературний критик, діяч української культури, український національний герой. Навчалась у Києві. У 1921 р. емігрувала разом з батьками до Чехословаччини, де продовжила навчання. Тут вона знайомиться зi своїм вірним другом Михайлом Телігою, одружується з ним. Саме у Чехії відбувається її становлення як поетки, публіциста-літературознавця.У грудні 1939 р. в Кракові вступила в ОУН. У жовтні 1941 р. в Києвi О. Теліга організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією «Українського слова», видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври». В лютому 1942 р. заарештована гестапо і розстрiляна у Бабиному Яру разом з чоловiком та соратниками.
О. Теліга в Бібліотеці української поезії (укр.):
http://poetry.uazone.net/teliha
 
 Image
Василь Макарович Шукшин (25 липня 1929, с. Сросткі, Алтай – 2 жовтня 1974, станиця Клєтска, Волгоградська обл., помер під час зйомок фільму «Вони боролись за Батьківщину») – російський письменник, сценарист, кінорежисер, актор. Перші оповідання були опубліковані в 1959 р. Ролі у фільмах "Біля озера", "Пєчкі-лавочкі" і "Каліна красная" принесли Шукшину світову популярність, а зняті ним стрічки висунули його в число найцікавіших режисерів 1960-1970-х р. р. Варто відзначити, що майже всі фільми відомий режисер і письменник поставив по своїх сценаріях. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих, Лауреат Ленінської премії (посмертно).
В. Шукшин в бібліотеці «Альдебаран»:
http://lib.aldebaran.ru/author/shukshin_vasilii
 
Image 
Володимир Кирилович Винниченко (26 липня 1880, Єлисаветград, Херсонської губернії - 6 березня 1951, Мужен, Франція) - видатний український прозаїк, драматург, художник, політичний і державний діяч. Ще під час навчання на юридичному факультеті Київського університету у 1901 р. створив таємну революційну організацію «Студентська громада». Був членом Української соціал-демократичної робітничої партії. Підчас подій 1917-1918 р.р. став членом Центральної Ради. Згодом очолив Генеральний секретаріат. Він автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. У серпні 1918 р. очолив опозиційний до гетьманського режиму П. Скоропадського Український національний союз, рішуче наполягав на відновленні УНР, створенні її найвищого органу – Директорії, головою якої став у листопаді 1918 р. Незабаром через суперечності із Симоном Петлюрою Винниченко пішов у відставку та виїхав за кордон. Літературна спадщина В. Винниченка – золотий фонд України. Автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина». Він першим утвердив в українській літературі неореалізм, який на початку ХХ ст. зближувався з модернізмом і тим самим порвав традиції українського побутового етнографізму, створивши складнішу художню модель світу нової естетичної якості. Його п'єси «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Закон», «Гріх» ставляться в європейських театрах. Друкуються і перекладаються його романи «Чесність з собою», «Записки Кирпатого Мефістофеля». На екранах Німеччини в 1922 р. демонструється фільм «Чорна Пантера». Володимир Винниченко – письменник світового рівня, проте в роки радянської влади його було викреслено з української літератури. 
В. Винниченко в бібліотеці «Ч.Т.И.В.О» (укр.):
http://chtyvo.org.ua/authors/Vynnychenko
В. Винниченко в бібліотеці М. Мошкова (укр.): 
http://lib.ru/SU/UKRAINA/VINNICHENKO
 
 Image
Володимир Галактіонович Короленко (27 липня 1853?, Житомир – 25 грудня 1921) – російський письменник, публіцист і громадський діяч, за походженням – українець. По батькові він старого казацького роду, мати – дочка польського шляхтича на Волині. Сучасники нарекли Короленка «совістю Росії». Шанується його пам'ять і в Україні. Ім'ям Короленка названо інститути, бібліотеки, школи, вулиці, майдани в багатьох містах. В Полтаві та Житомирі відкрито музеї Короленка. Існує літературна премія ім. Короленка за найкращий твір, написаний російськомовними літераторами України. Екранізовано повість «Сліпий музикант» (1960 р.).
В. Короленко в бібліотеці М. Мошкова: 
http://az.lib.ru/k/korolenko_w_g
 
Image 
Пантелеймон Олександрович Куліш (Панько  Куліш; 7 серпня 1819, містечко Воронеж Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер – Шосткинський район Сумської обл.) – 14 лютого 1897, хутір Мотронівка Чернігівської губернії) – український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Пантелеймон Куліш – одна з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі. Вчився у Київському університеті, але не закінчив його. З початку 40-х років учителював, працював на різних посадах у Києві, Рівному, багато мандрував по Україні, захоплюючись фольклором і етнографією. У цей же час заявляє про себе як письменник. 1847 р. був заарештований у зв'язку з розгромом Кирило-Мефодіївського братства і висланий до Тули. У 1856 – 1857 рр. друкується двотомна збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів «Записки о Южной Руси», роман «Чорна рада», український буквар і читанка, «Народні оповідання» Марка Вовчка під його загальною редакцією, відкривається власна друкарня. Культурницьке подвижництво зумовлює його працювати над перекладом Біблії українською мовою, видавати дешеву книжкову серію «Сільська бібліотека». В останній період свого життя письменник видав збірки оригінальних поезій «Хуторна поезія», «Дзвін», багато перекладав, зокрема твори Шекспіра. Переспіви з Байрона, Гете, Шіллера, Гейне склали збірку «Позичена кобза».
П. Куліш в Бібліотеці української поезії (укр.):
http://poetry.uazone.net/kulish
Роман «Чорна рада» та оповідання П. Куліша в бібліотеці «Ч.Т.И.В.О» (укр.):
http://chtyvo.org.ua/authors/Kulish
 
А також:
Олександр Дюма (батько) – французький письменник
Олександр Дюма (син) – французький письменник і драматург
Ернест Хемінгуей (Гемінгвей) – американський письменник
Андре Моруа – французький письменник
Джордж Бернард Шоу – англійський письменник
Михайло Зощенко – російський письменник
П’єр Беранже – французький поет
Василь Аксьонов – російський письменник
Гі де Мопассан - французький письменник
Джон Голсуорсі - англійський письменник
Вальтер Скотт - англійський письменник