| sadowod.com | vivaspb.com |

logo sproba

Наші видання

Друк

Рівне

Рівне - значне місто Волині, тому цілком природно, що ще на початку ХХ століття місто мало свій замок. Рівненський замок, або палац магнатів Любомирських, не мав ані міцних мурів, ані високих башт. Любомирські володіли містом ще з початку XVII століття, отримавши Рівне у посаг у вимираючого роду князів Острозьких. Острозькі, які володіли місцевістю з XVІ століття, не мусили будувати тут замок: його звела в 1481 році вдова одного з перших документально засвідчених господарів Рівного, князя С.Несвицького, Марія Несвицька. Первісно замок був дерев'яним. Та скоро згорів , і Марія в 1508 році зводить нову фортецю, вже муровану.
Image
Цілком можливо, що вже ті Острозькі, що отримали Рівне у спадок від внучки Марії Несвицької в 1518 році, перетворили форпост на муровану твердиню. Фортеця, що висилась на острівці над ставом, в XVI столітті була резиденцією авантюристки Беати з Косьцелецьких Острозької, дочки короля Польщі Зигмунда. Та знавцям історії України значно більше скаже ім'я її доньки, легендарної і непокірної Гальшки (Острозької). В її часи рівненський замок був одним з найміцніших волинських фортець, а пізніше перетворився на багату панську резиденцію.
Навіть в пізніші часи, коли Середньовіччя відступило перед Новітньою історією, замок свої оборонні функції відігравати не забував. Скажімо, коли під час шведської війни Рівне зайняли 10 російських полків, що протрималися тут до жовтня 1707 року - від міста майже й сліду не лишилося, замок вистояв. Хоча його хазяї й вчасно втекли подалі від баталій.
І пожежі траплялися тут раз по разу - замок горів у 1617 та 1619 роках, коли Волинню пронеслись татарські загони.
Між Острозькими та Любомирськими замком володіли Валевські та Конєцпольські. Саме за Любомирських Рівне з незначного населеного пунтку перетворилося на торговий центр. Більше 200 років князі мешкали у місцевому мурованому замку.
Природно, що замок неодноразово перебудовувався та пристосовувався до плинної моди та потреб князівської родини. Змінам у зовнішності споруди сприяли й стихійні лиха: в 1694 році замок Острозьких-Любомирських згорів, і над залишками мурів виросли невдовзі стіни барочного палацу, зведеного в часи князя Єжи Любомирського, а закінченного вже аж в 1738 році його сином Станіславом. Вчасно прошуміла пожежа - за товстими мурами жити не дуже й зручно...
Image
 В 1765 році замок знову зазнав змін, на цей раз не таких радикальних, радше косметичних: за планами архітектора Таухера (Toucher) споруду перебудували в стилі рококо. Це ще не все: в кінці XVIII століття будівля знову була змінена архітектором Буріньоном (Bourgignon) в стилі Станіслава Августа. В той самий час впорядковується і територія поблизу садиби, розбивається - за допомогою того ж таки Буріньона - парк.
За кілька років замок в Рівному знову змінює свій фасад на більш модний. В часи Наполеона, а саме вони були за вікном, царював ампір. Тож і резиденція Любомирських намагалася відповідати духу імперії - і римської, і наполеонівської. Ззовні його прикрашає колонада, інтер'єри теж мають бути на рівні. Італійські художники Віллані і Кормароні розписують зали маєтку в 1815-1817 роках, тим самим займається і варшавських митець Лукашевич.
В ті часи все ще були помітні сліди колишніх оборонних валів довкола споруди, стояла й древня в'їзна брама з двома бастіонами по боках. Мирність колишнім войовничим приміщенням придавав парк, який на початку ХІХ століття англієць Д. Міклер, найвідоміший парковий дизайнер епохи переробив у англійському стилі.
Світла полоса для палацу скінчилася в 1836 році, коли з'явилася вже згадувана резиденція "На горці", а старий палац в 1843 році віддали під школу.
Резиденція потроху занепадала, не допомогло навіть те, що в 1880 році Любомирські відібрали палац у міста і знову в ньому поселилися. В часи російської окупації в замку розмістилися урядові установи. В часи Першої світової в замку розмістився військовий шпиталь, в 1917 році Тимчасовий уряд віддав будівлю під школу.
Image
Потім були більшовики, а, значить, нічого доброго. В міжвоєнний час в замку розмістилися бурса та гімнастичне товариство "Сокіл". Хоча споруда була напівзруйнована, в ній дивом вціліла театральна зала з рештками фресок Віллані та давня каплиця з ампірним оздобленням.
В 1927 році споруда вкотре за часи свого існування горіла. Лишилися лише остови стін. Парк зрубали, стави зміліли, перетворилися на болота і луки, а перед палацом влаштували стадіон "Сокіл". Другу світову замок не пережив.
Одна з найцікавіших з архітектурної точки зору споруд центру Рівного - Будинок органної музики, колись костел Святого Антонія.
Будівництво споруди розпочалося в 1868 році. За іншими данними, це сталося пізніше: в 1890р. Але щодо завершення побудови, всі джерела одностайні: 1899р. Керував будівництвом Константин Войцеховський. Гроші на костел надходили між іншим і з благодійницького фонду князя Романа Сангушка (Славута).
В Першу світову костел постраждав, реставрація мала місце в 1927р., тоді ж храм було розписано поліхромією в модерністичному стилі. Розписом займався художник К. Політинський. Крім того, костел отримав нові вітражі.
На стінах храму знаходились епітафії членів князівської сім'ї Любомирських, між іншими - князя Казімєжа Любомирського (помер в 1871р.), каштеляна Юзефа Любомирського та його дружини Людвіки (відомої своїм романом з польським бунтівником Тадеушем Костюшком).
Не відносячись до першокласних пам`яток архітектурної культури, костел св. Антонія в силу свого розташування на головній вулиці міста активно впливає на формування міського центру, відіграючи роль домінантного містобудівного акценту.

Література:

  • Бухало Г. Магдебурзьке право та княгиня Рівненська// Рівненська газета. - 2004. - №96 (15 жовтня). - С. 12-13.
  • Бухало Г. Про що розповідають назви:[Про першу згадку про Рівне]// Дзвін. - 1997. - 17 січ.
  • З історії Рівного та Рівненщини (від давніх часів і дотепер): [1648 р. - 1708р.]// Демократична Рівненщина. - 2001. - №10. - С.7.
  • Поліщук Я. Князі Любомирські: Віхи нашого міста: [Палац Любомирських ХVІІІ ст.]// Сім Днів. - 1999. - 17 груд. - С.9.
  • Поліщук Я. Князі Любомирські: Історія нашого міста ХVІІ - поч. ХVІІІ ст. (1723)// Сім днів. - 1999. - 10 груд. - С.5.
  • Поліщук Я. Рівне в першій половині ХVІІІ століття// Сім днів. - 1999. - 15 жовтн. - С.8.
  • Пономарьова Т. та ін. Любомирські - будівники культури Рівненського краю:[XVIII-XIX ст.]// Нова педагогічна думка. - 2000. - №3-4. - С. 134-138.
  • Поровчук В. З історії замку Любомирських// Волинь. - 2005. - №16 (22 квіт). - С.6.
  • Прищепа Б. Місто починається з фортеці// Рівне вечірнє. - 1997. - 1 лют. - С.10.
  • Прищепа Б. Рання історія міста Рівного: вулицями старого міста// Рівне вечірнє. - 1995. -11 берез. - С.6.
  • Рычков П.А. Дворец Любомирских. Из истории города// Рычков П.А. Дорогами южной Ровенщины, М.: Искусство, 1998. - С. 48.
  • Стецький Т. Місто Рівне: [Історія міста]// Сім днів. - 1997. - №7,9,11.
  • Хитрий Ч. Під прадавньою назвою Ровенськ...// Вісті Рівненщини. - 2006. - №54 (4 серпня). - С. 6.